понеділок, 22 червня 2009 р.

ЗЛЕТ ЗЛИХ СЕКТ...

"Не піддавайтеся різним та чужим наукам" (Євр 13, 9)


Нині кожен з нас насторожено спостерігає за інтенсивною діяльністю різноманітних сект, які, на жаль, заполонили наше суспільство. Шаленість такого стрімкого злету впливає, насамперед, на Христову Церкву, яка постійно закликає, аби всі її вірні сини й доньки, охрещені в ім'я Пресвятої Трійці, спільно черпали водицю з криниці Божої правди, на варті якої вона перебуває. Явища сектантства траплялися і до народження Ісуса Христа і їх описав пророк Єремія, устами якого промовляв Господь: "Покинули Мене, джерело води живої, і повикопували собі копанки, копанки діраві, що води не держать" (Єрем 2, 13).

Зі Святого Письма довідуємося, що вже в 1 ст. св. апостол Петро писав до вірних з пересторогою: "Були в народі й пророки неправдиві, як і між вами будуть ложні вчителі, які введуть погубні єресі й, відрікшися Владики, що відкупив їх, наведуть на себе скору погибіль" (2 Пт 2, 1). А св. Павло говорив: "Бо буде час, коли люди не знесуть здорової науки, але за своїми пожаданнями зберуть навколо себе вчителів, щоб уприємнювати собі слух, і від правди відвернуть вухо, а повернуться до байок" (2 Тим 4, 3-4).

Ці листи свідчать про те, що вже в часи первісної Церкви були різні фальшиві вчення і "сила людей пішла за їхньою розбещеністю, і через них дорога правди зневажалася" (2 Пт 2, 2). Задля цього св. апостол Павло закликав вірних: "Благаю вас, брати, ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі те саме говорили; щоб не було розколів між вами, але щоб були по'єднані в однім розумінні й у одній думці" (1 Кор 1, 10).

Відомий український філософ Григорій Сковорода у 18 ст. описував нездоровий стан нашого суспільства, кажучи, що на основі марновірства, тобто "із забобонів народилися нісенітниці, секти, суперечки, ворожі міжусобиці...". Хоч сам не раз тлумачив Біблію як хотів, не завжди погоджуючи свої погляди з наукою Церкви. Виглядає це якось парадоксально...

Нині лише в Україні існує понад 100 сект різноманітних найменувань, серед яких більшість називає себе християнськими, але, на жаль, є й антихристиянські. Лев Силенко відродив язичництво, яке було здолане християнством ще за часів Київської Русі, - це т. зв. РУН-віра ("рідна українська національна віра"), що звісно є лише людським витвором і скомплектована на основі давньоукраїнської міфології.

Поширенню сектантства на нашій землі значною мірою сприяє Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації", "який прийняла Верховна Рада 23 квітня 1991 року. У статті 3, де визначено поняття гарантованої для кожного громадянина свободи совісті, читаємо, що це право вклю­чає свободу сповідувати будь-яку релігію або вільно поширювати свої релігійні переконання.

Особливістю деструктивних сект є постійне прагнення духовно і фізично ізолювати членів общини від зовнішнього світу, відвернути їх від колишніх цінностей та уподобань, паралізувати особисту свідомість, що досягається різноманітними засобами психічного впливу. Відрадно сказати, що запорізький суд позбавив раніше одного батька, який належав до секти "трансцендентальна медитація", його батьківських прав, бо він хотів ви­ховувати свою дитину згідно з традиціями тієї секти. Це рішення суддя зробив на основі тверджень експертів, що таке виховання досить згубне для дитячої психіки.

Члени сект часто поводяться як запрограмовані і з ними важко вести діалог. Св. апостол Павло застерігає: "Єретика чоловіка по першім і другім попередженні цурайся, знаючи, що такий ось збився на манівці і грішить, ще й осуджує себе самого" (Тит 3, 10-11). Але хочеться чисто по-людськи інколи знайти спільну мову у важливих життєвих питаннях.

Бувають, на жаль, випадки, коли члени Католицької чи Православної Церков переходять до секти. Дуже часто проповідники сект їх підкупили, заманили фінансовою чи матеріальною допомогою. До таких відносяться слова св. Павла до галатів: "Дивуюся, що ви так швидко покинули того, хто вас покликав Христовою благодаттю, і перейшли на іншу Євангелію; не те, щоб вона була справді інша, але деякі баламутять вас, бажаючи перемінити Євангелію Христову. Та коли б чи ми самі, чи ангели з неба проповідували вам іншу, більше за те, ніж ми вам проповідували були, нехай буде анатема!" (Гал 1, 6-8).

На перший погляд може комусь видатися, що в сектах немає нічого поганого, але ж їхні члени перебувають поза істинною Церквою! Сектанти фальсифікують науку Христа через обмежений світогляд, недостатні знання і з лихої волі. Св. апостол Юда писав у листі: "Бо до вас крадькома вдерлися деякі люди, що були здавна призначені на засуд: безбожні, які відрікаються від нашого єдиного Владики і Господа Ісуса Христа" (Юд 1, 4).

Вселенська Церква неодноразово намагалася затулити зарозумілим баламутам роти. Наприклад, на II Нікейському Соборі в 787 році було осуджено іконоборців, які звинувачували християн у шануванні святих ікон, називаючи їх ідолопоклонниками. Дуже гостро проти Мартина Лютера і його послідовників виступили отці Тридентійського Собору в 16 ст.

Отже, маємо остерігатися впливу нищівних сект, їхніх сповнених фальші вчень. "Багато бо обманців поширилось у світі, що не визнають Ісуса Христа, який прийшов у тілі. Зважайте ж на себе, щоб не втратити те, що ми заробили, а прийняти повну нагороду" (2 Ів 1, 7-8).

Св. Церква безперестанно намагається якомога більше роз'яснювати вірним джерела християнської віри, зокрема Біблію, щоб різноманітні згубні секти не затягували зухвало праведні душі до своїх тенет, розкинутих повсюди. Після II Ватиканського Собору були створені численні біблійні товариства і таким чином з рук сектантів було вибито найціннішу зброю: мовляв, вони найкраще знають Святе Письмо. Завдяки таким товариствам вірні Католицької Церкви мають змогу глибше пізнати Біблію і поширювати свої знання серед сучасників.

Пам'ятаймо, що слово "секта" з латинської мови означає "розрізати на куски одне ціле". Кожна секта відриває від Христової Церкви якусь частину вірних, проголошуючи, що тільки в ній людина здобуде спасіння своєї душі. Не забудьмо, що секта є тільки відрізаною гілкою від стовбура дерева, а така гілка не приносить плоду, всихає і врешті буде спалена у вогні (пор. Ів 15, 6).


Mykil

Немає коментарів:

Дописати коментар