понеділок, 22 червня 2009 р.

НЕБЕЗПЕКА МАГІЇ

Нині, як бачимо, заполонили світ, особливо Україну, різноманітні маги, ясновидці, ворожбити тощо, про яких дізнаємося здебільшого зі засобів масової інформації. Вони обіцяють чи не кожному вирішити радо найскладніші проблеми життя, називаючи себе могутніми рятівниками, які приносять удачу...

Слово "магія" походить від латинського слова "magiа" і означає "ворожба", тобто сукупність обрядів, пов'язаних з вірою в уміння людини впливати на природу, тварин і людей. У "Словнику біблійного богослов'я" під словом "чарування/магія" сказано: "Живучи на світі, що пригнічує людину, і зустрічаючись з істотами, які викликають у неї страх чи бажання вплинути на них, людина прагне досягти могутності, бути повелителем божества і володарем своєї долі". Магія - це гріх проти першої заповіді, який у Біблії виразно засуджений. Один відомий екзорцист каже, що горе людині, яка оздоровлена магом, слугою диявола, бо така людина зв'язується або з демоном, або з магом, і це призводить до серйозних наслідків, більше того, такий зв'язок важко перервати.

Прикро, що сьогодні є чимало книг, які явно суперечать науці св. Церкви: сам раз бачив, наприклад, у м. Запоріжжі на залізничному вокзалі посібник із чорної магії. Можливо, хтось скаже, що це чудернацькі нісенітниці, та під цим криється жахлива дійсність. В одній книзі автори наголошували, що маги звертаються до якогось "вселенського розуму", а не до Бога. Виникає питання: "Хто є цей "розум"? І доводять автори, що кожному, хто хоч трохи розуміється в окультизмі, відомо, що під такою назвою приховується диявол. "Царство сатани" постійно, безперечно, протидіє Божому Царству. Читаємо у Святому Письмі: "Диявол грішить від початку" (1 Ів 3, 8).

У "Катехизмі Католицької Церкви" мовиться, що магія містить у собі прагнення до панування над людьми, а також бажання увійти в спілку з окультними силами. Св. апостол Павло пише: "Не можете пити чаші Господньої і чаші бісівської; не можете бути учасниками столу Господнього і столу бісівського" (1 Кор 10, 21).

Початки магії знаходимо вже у Старому Завіті. Чарівництво процвітало в усіх країнах, навіть в Ізраїлі. У Біблії є чимало місць, де говориться про запеклу боротьбу проти чарування і магії. Під страхом смерті забороняли різні чарування три великі кодекси Мойсея (пор. Лев 19; Втор 18; Вих 23). Підлягали також карі звичаї, які мали магічний характер, наприклад, ханаанський обряд варіння козеняти у молоці його матері (пор. Вих 23, '19). Відрадно, що в численних текстах описана і перемога божественної сили над непокірними чарівниками. Довідуємось, що ворожбитів могутньою рукою переміг праведний Йосиф (пор. Бут 41).

Магія поширювалася інтенсивно і в середньовіччі. Св. Іван Золотоустий у своїх повчаннях "Про тих, що лікують хвороби чаклуванням" строго застерігає, що не вільно ходити до ворогів Божих. І ті, котрі користуються їхніми послугами, помирають передчасно та потрапляють у вічні страждання...

Ми не можемо легковажити буллами таких видатних Папів, як, наприклад, Інокентія VIII, Адріана VI, а передусім славною буллою про магію великого Сикста V (1585). У 1777 році відомий вчений Гаен видав знаменитий науковий твір про магію, в якому подав опис різних спіритичних феноменів, приписуючи їх сатані. До речі, про вплив демонських сил на діла цього світу в 19 ст. говорять також визначні європейські вчені, які наводять у своїх творах безліч магічних діянь, яких самі були свідками, приписуючи їх демонічній силі.

Християни повинні врешті-решт збагнути, що "усяке вдавання до чаклунства або чародійства, за допомогою яких намагаються заволодіти окультними силами, щоб поставити їх собі на службу й отримати надприродну владу над ближнім, - навіть щоб цим забезпечити його здоров'я, - вступає у важку суперечність із чеснотою релігійності. Ці практики засуджуються ще більше, коли вони супроводжуються наміром зашкодити іншому або коли йдеться про втручання демонів" ("Катехизм Католицької Церкви").

Отож, довіряймо щиро завжди Господеві й душпастирям, поступаючи згідно з Біблією, бо "у словах Священного Писання перебуває Господь, присутність Якого злі духи витримати не можуть" (св. Атанасій). Не вдаваймося до магії, яка була для Фрейда ознакою неврозу, для Юнга - психологічною протекцією, для вчених - шахрайством, а для християнських науковців - дією сатани.

Пам'ятаймо про слова пророка Ісаї: "Горе тим, що зло називають добром, а добро - злом; що з пітьми роблять світло, а зі світла - пітьму" (пор. Іс 5, 20). Нехай Всемогутній Господь допоможе нам застановитися над цією небезпекою для наших душ і укріпитися у нашій вірі, щоб ми відвернули свої серця від зла, яке з усіх сил намагається заволодіти нашими безсмертними душами.

Немає коментарів:

Дописати коментар