вівторок, 19 квітня 2011 р.

Про протестантське і масонське...


Протестантизм натворив немало біди на релігійному грунті. З протестантським рухом, що вийшов далеко поза межі Католицької Церкви, варто вважати, адже він досить розмитий і суперечливий сам у собі… Ще й став розплідником різноманітних сект і деструктивних культів.

Відоме й таке. Перед початком II Ватиканського Собору, під час обшуку на віллі одного із босів підпільного синдикату торгівлі наркотиками було знайдено багато таємних документів масонської ложі «П-2» (Пропаганда-2). Серед знайдених там документів привертає до себе увагу так званий ПІДРУЧНИК-ПОРАДНИК як… знищити віру і Церкву. Закінчується цей документ закликом до масонів світу нищити безпощадно католицьку віру, поборювати монархізм, усілякі прояви націоналізму з метою запанування «блаженного миру» у «золотому віці» на чолі з Антихристом.

У тій інструкції також говориться про потребу подавати звіти про успішне ведення підривної роботи проти Церкви всім сатаністам з низу до верху у своїй ієрархії. Цей підручник, як стверджують, є офіційним посібником для всіх масонів цього світу… Нне знаю, наскільки це так, та ряд пунктів для осмилення звідти наведу.

П. 3:Використовуючи протестантських священиків, виправити і пофальшувати св. Літургію з тим, щоб у ній не було святості. Провокувати сумніви щодо правдивості св. Євхаристії, говорити, що це є всього-на-всього лишень символом, що в дійсності під час Євхаристії Ісус не є присутній під видом хліба й вина…

П. 8: Профанувати і висміювати пісні до Матері Божої та до св. Йосифа. Називати це ідолопоклонством. Замінити протестантськими піснями, котрі не мають жодної духовності. Це дасть грунт для думання, що Католицька Церква нарешті визнала Протестантизм, і що останній є справедливою релігією, подібно як і Католицька Церква.

П. 12: Поступово усувати святих із церковного календаря. Заборонити священикам говорити про святих, хіба що є згадка у св. Євангелії. Говорити при цьому, що в той час був хтось із протестантів у церкві, і йому то може не сподобатися.

П. 13: Під час читання св. Євангелії не заповідати, що воно від ап., св. Івана, або ап. св. Матея, а говорити просто від Івана… Це дасть почуття меншовартості до особи святого з боку віруючих людей. Постійно передруковувати св. Євангелії аж до того часу, поки вони не стануть такими як у протестантів.

П. 16: Елімінувати й усунути короткий обряд екзорцизму для вигнання дияволів із людського тіла. Це конче необхідно зробити. Розпускати ідею, що диявола у природі немає. Це тільки Біблія описує зло, бо не може описати якусь добру істоту без прикладу якогось лиходія. Люди перестануть вірити в пекло і втратять страх, щоб добровільно туди йти. Говорити, що пекло – це просто відлучення від Бога. І нема нічого страшного в тому, що не бачимо Бога…

П. 17: Навчаючи релігії, говорити, що Ісус був лишень людиною. Він не був Богом. Говорити, що Він любив товариство проституток, особливо Марію Магдалину. Твердити, що Ісус мав братів і сестер, що Він ненавидів багатих. Запевняти, що Ісусові зовсім непотрібно було церков.

П. 19: Потрібно спалити всі катехизи. Вчителям говорити, щоб любов до Бога змінювали любов'ю до людей, при цьому підкреслюйте, що любов явна і прилюдна говорить про зрілість, і все це від Бога. Поступово вводьте слово «секс» у шкільних класах. На науці релігії. Таким чином СЕКС стане новою релігією для бездушників.

П. 28: Вибрати антипапу і говорити, що цей приведе до єдності з протестантами, поєднатися з жидами, і тоді католицька доктрина впаде… Домагатися, щоб папу вибрали єпископи колегіально, тоді можливо буде вибрати спокійно антипапу.

П. 30: Домагатися, щоб миряни (чоловіки та жінки) роздавали св. Причастя, говорячи при цьому, що повернувся євангельський вік християнської активності мирян і т. д. Давати св. Причастя до рук, як це чинять протестанти. Казати, що так поступав сам Христос. З кожного св. Причастя частину зберігати для сатанинських богослужінь. Робіть так, аби кусники Причастя залишалися у звичайній мисці, а вірні, йдучи додому, брали б звідти за потребою. Стверджувати, що то вони беруть Бога зі собою в щоденне життя. Перейти на автоматичне роздавання св. Причастя машинами-роботами, назвавши їх кивотами…

І що тепер скажете на це все? Це не прості казочки сільського дідуся Панаса, а начебто чіткий розроблений «план» для знищення Христової Церкви, названий сатанинським...

З нього було подано тільки витяг. Мало не все там вражає своєю хитрістю, лукавством і підступом. Наведено тільки те, що більш-менш має відношення до Протестантизму і Католицизму.

Думаю, що відповідно до цієї некатолицької «інструкції» нам буде вельми далеко до автентичної єдності в Триєдиному Бозі, з протестантами зокрема, незаангажованого біблійного екуменізму!

До речі, коли з'являлась на землі Пресвята Богородиця, то вона, бувало, згадувала, що маємо навернутися до Бога та більше молитися, тому що гряде жахна Господня кара за гріхи і що теж масони не дрімають. Тож це не є якісь хворобливі вигадки...

Варто завжди пам'ятати: що з нами БОГ!

Християнська позиція стосовно порнографії!


«Утікайте від розпусти! Усякий гріх, що його чинить людина, є поза її тілом; а хто чинить розпусту, грішить проти власного тіла…» (1Кор. 6. 19).

Стара-нова залежність

Нині, як відомо, ситуація в Україні та світі пов'язана зі стійкими моральними людськими якостями, здоровим духовним станом не з найкращих. Непросто бути в цьому оптимістом. Брудний бізнес проникає в життя багатьох, часто під маскою «модних розваг», для дорослих (закам'янілих грішників), не раз просто психічно незрілих осіб. Порнографія, важка еротика, розпуста, низькі інстинкти… вийшли на широку арену, на так званий «нечистий ринок». Бачимо своєрідний культ сексу та різних неприродних збочень у статевій сфері, що навіть нерозумні тварини собі чогось схожого не позволяють… Кохатись треба ще вміти, не забуваючи при тому про сенс статевого виховання.

Зростає плеяда сексоголіків, які, буває, вдаються на порнографічному ґрунті до всяких згвалтувать, а то й убивств безборонних. Порнобізнес б'є немало «рекордів» і часами навіть знаходить собі заступників у рядах державної влади, котрі можуть покривати певні неморальні речі, будучи ніби «дахом» для того, що суперечать найперше здоровому глузду та елементарній культурі поведінки в суспільстві, не в далекому лісі. Він викрадає в людини її інтимність, веде до упредметнення іншого. В це лихо заради сумнівного заробітку також втягують і неповнолітніх, кривдять під різним оглядом дітей. В. Франкл, наприклад, характеризує справедливо порно як «танець навколо золотої свині». Це немовби одне з новітніх ідолопоклонств, що відтягає від автентичної свободи поза важким згубним гріхом. Насилля над свідомістю та психікою. Моральне розтління, зокрема молоді, відбувається нині під різним оглядом. Залежність від порно нищить духовне життя душі кожного. Так завжди було в історичному плані: ще від гріхопадіння наших прародичів Адама та Єви. Відома багатьом шалена розпуста у Римській імперії, котра і стала однією з причин її занепаду. Лишень християнство ставало на сторожі моралі у соціумі.

Порнографія та Інтернет


Безконтрольна порнографія в Інтернеті. Аморальні сайти множаться і множаться, наче шкідливі комп'ютерні віруси. Не раз подібне бачать найменші…

Ще дещо щодо Інтернету, який також стає нерідко в домі ворогом моралі та культури. Інтернет – це паралельний світ, що існує поряд із нашим. В ньому є майже все як у земному, тільки віртуальне, що може стати страшною реальністю. Туди навідуються люди різного віку. Правди не сховати – наявна теж своєрідна залежність від всесвітньої «павутини». Буває, що у чиїсь свідомості реальний світ переплітається з видуманим. Не секрет, що у веб-просторі знайшла собі місце порнографія, еротика – все, що збуджує чуттєвість і спонукає до несвятих діл. Крім численних інших послуг на порнографічному ринку так само рясніють послуги… інтимного характеру. При чому збоку обидвох статей... Наприклад, на невідповідних сайтах знайомств. Порнографія поступово придавлює в людській особі чуття моральності, так що вона стає нездатною збагнути права та гідність ближнього.

Немовби наркотики, порнографія чинить особу залежною та змушує шукати «продукт» із чимраз більшими збоченнями та хвилюваннями. Внаслідок того підвищується можливість антисоціальної поведінки… .

«Кохання», флірт по Інтернету, телевізору, телефону тощо. Дехто навіть влаштовує в Неті «віртуальні шлюби». Коли доводилося свого часу мати катехизацію (практику) у 41-ій львівській школі, котра є у Брюховичах, то одна дівчина-восьмикласниця призналась на уроці, що мала такий фіктивний «шлюб» із хлопцем – ніби щось, як вона сказала, сталося... Є фактом, що Інтернет-знайомства можуть теж бути й шкідливими, подібно як і в реальному житті, не завжди втішними. Часто там не вистачає повної правди про саму людину, що ховається під надуманим ніком (псевдонімом), фотографією, яка не все є автентичним її відображенням.

Небезпечно коли людина гине як реальна особистість, знаходячи дихання лишень у «сітці». Спостережливі зауважують знищення здорової культури інтимності. «Останнім часом молодь піддається в повному розумінні цього слова «промиванню мозку» з боку ЗМІ, що штовхає її до втрати дорого сенсу інтимності і оберігання власного тіла», – пише о. Павло Вишковський ОМІ у «Християнська етика і засоби масової інформації».

Шукають в Інтернеті різноманітну інформацію. І не раз може проти твоєї волі з'явитись на моніторі комп'ютера якийсь підозрілий банер (мала картинка, що провадить на інший сайт, якщо на неї натиснути), невідповідний заголовок в т. п. Тому треба тут немалої обережності.

Інтимний бік людського життя в теперішності є у значній популярності. Як на мене, слово «інтимний, декотрою мірою, втратило своє властиве значення, тому що під ним розуміємо найперше те все, що стосується приватної сфери життя, є, отже, потаємним (особистим). Інтим – стосунки задушевної або любовної близькості. І коли привселюдне оголення тіла, збочену сексуальність звуть «інтимом», то це звучить якось несправедливо та неприродно. Сюди можна віднести і ті всі «відкриті навстіж» пропонування послуг без сорому та страху.

Знана річ, що в декотрих європейських країнах прийнято слушні закони, котрі дають можливість притягнути порушників етичних норм до юридичної відповідальності. Інші схожі закони пропонуються до прийняття. Деякі країни запровадили системи саморегулювання проблем моральності у комп'ютерній мережі. Наприклад, у Великобританії прийнято Кодекс поведінки і також створено незалежний орган – Фонд «Безпечна мережа» (Safety Net Foundations), котрий має завдання розкривати незаконну та неетичну інформацію. Схожі заходи провадять у Німеччині та Нідерландах . Між іншим, у США в лютому 1996 р. було прийнято закон регулювання інформації в суспільних комунікаціях. Через них заборонено передавати порнографічні (непристойні) образи, коли вони можуть потрапити до неповнолітніх. Цей закон ще зобов'язує підключати до комп'ютерів, телевізорів, відеомагнітофонів… спеціальні мікросхеми, котрі здатні заблокувати розпусну дійсність.

До тієї ділянки, безперечно, також мали б виявляти інтерес і пастирі Христової Церкви, щоб виконати на землі своє зобов'язання, що тісно в'яжеться з їхніми обов'язками проповідництва. Насамперед треба підтримувати пристойну пресу, справді католицьку…

У розумінні Церкви порнографія – гріховне зло

Що ж таке порнографія з позиції Вселенської Церкви? Це насамперед злочин, важка моральна шкода для безсмертної душі, злочини у делікатній сфері моральності – велика провина проти цнотливості як такої, тобто повна розбещеність…

З Катехизму Католицької Церкви, 2002 р. (№ 2354):

Порнографія полягає у виокремленні сексуальних актів, дійсних або симульованих, з інтимного життя партнерів, щоб навмисно виставляти їх на показ іншим. Вона ображає цнотливість, бо спотворює подружній акт як взаємний інтимний дар подружжя. Вона серйозно посягає на гідність тих, які цьому віддаються (акторів, комерсантів, публіку), бо кожен стає для іншого предметом примітивного задоволення і недозволеної користі. Вона занурює їх усіх у світ ілюзій. Порнографія є важкою провиною. Цивільна влада повинна перешкодити виробництву і розповсюдженню порнографічних матеріалів.

На відміну від артистичного еротизму, порнографія – це використання сексу й наготи людського тіла з метою збудження плотського задоволення через непристойні та сороміцькі представлення. Їхнє теперішнє розповсюдження (афіші, реклами, книжки, фільми, телебачення, журнали тощо) ігнорує закон та є водночас однією з причин деградації людської гідності. Як правило, якраз жінка є жертвою, що стала знаряддям статевого та комерційного збудження. Наприклад, християнин має обов'язок у суровий спосіб засудити порнографічну навалу, впливаючи на громадську й посилаючись на зв'язок між насильством і статевою розгнузданістю (з книги К. Маккарі «Засоби інформації і суспільні звичаї», 1989).

«Ти живеш з диким звіром, з лютим левом — тілом. Якщо ти не приготуєш для нього меча, то він тебе зловить, розідре й погубить» (св. Теодор Студит). Порнографія є важким гріхом проти 6-9 Божої заповіді та є проти людської гідності. У Євангелії від Матея 5, 28 Ісус якось сказав: «Усякий, хто дивиться на жінку з пожаданням, уже вчинив перелюб з нею в серці своєму». Можна сказати, що і жінок це стосується у відношенні до чоловіків. Це згуба для душі та сучасний відомий наркотик. У порно людина виглядає тільки як "кусень м'яса", не більше, як річ, яку після використання викидають подалі... Там сексуальність людини (інтимність) представлена викривленою чи збоченою. Св. апостол Павло каже: «Учинки тіла явні: розпуста, нечистота, розгнузданість... і ті, що таке чинять, Царства Божого не успадкують» (Гал. 5, 19-21).

Як висновок

Розпуста апелює тільки до низьких тваринних інстинктів, а не розуму. Вона Це натуральне свинство і насилля над свідомістю людини. Розпуста бід різним оглядом заполонює людський життєвий простір. Порнографія, що зображає у вульгарний грубий спосіб статевість людини, поширюється світом, мов чума. Це все великі гроші і великі (тяжкі) гріхи, але малі проблиски моральності з духовністю та справжня несвобода, бо штовхає порно серце і душу у все більше аморальне болото та розгнузданість... Цей "інтим", звісно, небезпечний. Тому варто нам усім щось чинити, виробити успішнішу стратегію в боротьбі з видною аморальністю. Ряд позитивних кроків уже зроблено. Для прикладу, тут.

Порноіндустрія знищує... Вона сповнена смерті, хвороб, СНІДу, вбивств, випадків передчасної смерті від безрозсудного водіння в нетверезому вигляді, самогубств, раку та інших медичних хвороб. Жодна інша галузь не вбиває більше людей, ніж ця. Як доказ - сумні факти про колишніх зірок з порнобізнесу.

понеділок, 4 квітня 2011 р.

Як мусульманин збагнув християнський догмат про Трійцю


Подобаються в житті дискусії на різні теми, а найбільше - на теми релігійні. От сьогодні знову мав коротеньку із одним добре знайомим мусульманином із Туреччини, з яким, до речі, разом навчаюся.

Така суть, що цей юний мусульманин, коли ми разом сиділи в часі занять, сказав, що мовляв християни вшановують... трьох богів, тобто мав на увазі Трійцю. Звичайно, ісламська доктрина мені більш-менш відома як і причини чи зародження мусульманства як такого.

Так, мусульмани вважають нас, християн, язичниками через визнання догмату про Пресвяту Трійцю, що є основою всієї християнської релігії.

Послідовники лжепророка Мухаммеда вважають, що тільки вони дотримуються автентично монотеїстичних принципів на противагу до послідовників Господа Христа.

Тоді часу дискутувати було обмаль, адже лекція як не як. Відповів на це питання кількома реченнями, а саме: у Старому Заповіті Бог при творенні світу вживає дійслово у множині "сотворімо" та займенник "наш", що вказує, що Він не був у той час один... "Тож сказав Бог: сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу… І сотворив Бог людину на свій образ…» (Бут. 1, 26-27). Це про щось говорить.

Інший доказ - сам Ісус говорив про те, що, хто бачить Його, той бачить і Отця небесного. Він, отже, є в Отці, а той водночас - у Ньому (пор. Ів. 14, 8-10). Логічно, що Божий Син мусить мати свого Отця з неба. А Святий Дух також існує і як особова Любов між ними обома. Під рукою ще був олівець, який пригодився для чіткого пояснення. Взяв його до рук і зробив аналогію чи паралель із деревом, де може бути єдиний стовбур та три різних гілки, та дерево все-таки залишається те саме. Основа одна, коріння. Нема трьох різних богів (християни не визнають язичництва, що є гріхом проти 1-ої Заповіді Творця), а є лишень Триєдиний у своїй великій таємниці для всіх землян.

Одним словом, мусульманина переконав з ласки Божої досить швидко. Ніяких аргументів поки що проти цього пояснення "на хлопський розум" не знайшлось...

На жаль, серед мусульман і не тільки серед них про християнство є немало стереотипів. Досліджено вже та відомо, що Мухаммед у стані опанування сатаною через фальшиві явління з потойбіччя наважився проти волі Всевишнього... змінити на свій лад св. Писання (Слово Боже), що не можна чинити аж ніяк. Не знаю, чому не всі мусульмани це зауважують, але у самій їх священній книзі, тобто Корані, є мова про Трійцю. Ось непоганий приклад.

Це Аллах є більше язичницького походження відповідно до фактів, а не Пресвята Трійця, де кількість Осіб варто розумінити не математично, тобто по-земному, а у відношенні до віри та самого Слова Божого-духовно насамперед.

П. С. Порівняльна таблиця вчення ісламу та християнства.