Знаємо, що у наш час зловживання алкоголем є хворобою національного масштабу, однією з головних проблем в Україні. П'ють і дорослі, і діти... Більше того, деколи "люб'язні" старші навіть заохочують дітлахів до цього і при цьому хизуються таким своїм "геройством".
Умовно можна розділити людей на три категорії: 1) ті, що не п'ють алкоголю взагалі або п'ють надзвичайно рідко, залежно від обставин і то в невеликій кількості, знаючи, що дружба з ним є небезпечна; 2) ті, що поволі наближаються до провалля узалежнення від «зеленого змія», забуваючи про нищівну роль спиртних напоїв; 3) ті, які хоч і не признаються в цьому, вже є узалежненими від алкоголю й існують в цупких обіймах цього потворного «змія".
Алкоголізм - це недуга, яка виникає внаслідок систематичного надмірного вживання алкогольних напоїв (деколи вона є спадковою!). Ця недуга поступово призводить до розладу психічної діяльності. В осіб, одержимих цією згубною пристрастю, як говорить старозавітній пророк Осія, "вино і муст відбирають розум" (пор. 4, 11). Особа, невільна від алкоголю, якщо не похмелиться ядучою отрутою, почуває себе... хворою. Часом вона через брак сили волі не є спроможна вирватись із павутини смертоносного напою, тому їй дуже потрібна, ніби птахові крила, безкорислива допомога ближніх.
"Гіркота для душі - вино, пите занадто, та ще й із пристрастю і з суперечкою. Пияцтво безумному - погибель: більше гніву, зменшення сили, завдавання ран..." (Сир 31, 29-30). А знаменитий мудрець-стоїк Сенека підкреслював в одному зі своїх моральних листів до товариша Луцілія, що не бажав би жити серед катів і пияків... "З усіх вад пияцтво найбільш несумісне із величчю духа", - влучно сказав В. Скотт.
Жахливими наслідками пияцтва є духовна, соціальна і фізична шкода. Святий апостол Павло перестерігав вірних, що "п'яниці ... не успадкують Божого Царства..." (пор. 1 Кор 6, 10). Звідси випливає, що через погубну пристрасть, яка притемнює розум, будучи наче заслоною, що не дозволяє скаліченій душі бачити об'єктивну правду, можна втратити не на день, не на два, а навіки найдорожче - Небо.
Правдиві послідовники Христа повинні жити за духом, а не за тілом. Сенека каже, що не може бути вільною людина, яка служить саме тілові. А англійський філософ Шефтсбері каже, що "єдиним ядом для розуму є пристрасть, бо хибне міркування швидко змінюється, якщо промине пристрасть".
Відомо, що слово "оковита" походить від латинського словосполучення «aqua vitae», що означає "вода життя". Однак в реальному сенсі так, звичайно, не є: це швидше "вода смерті". Скажений "зелений змій" влізає вперто в душу алкоголіка, вносячи у його родину сварки, бійки тощо. Перед ним, довго не думаючи, узалежнена особа відчиняє двері своєї душі, не бачачи його згубного впливу і жахливих наслідків, забуваючи, що він є як посланець смерті. Довідуємось зі засобів масової інформації, що руйнівний вилив алкоголю стає причиною різних жахливих аварій, жорстоких убивств, безглуздих чварів, крадіжок і т. д.
Святий Василій Великий у своїх змістовних науках па основі Біблії називає пияцтво "Божим ворогом". Він твердить, що "піст і молитва не вступлять до душі, яку опоганить п'янство". Отож, добрі діла християнина, який зловживає алкоголем, не мають, як з цього випливає, дії.
Терпкий напій їсть тіло, мовби іржа залізо. Через зловживання ним виникають різні серйозні хвороби, часто смертельні. Внаслідок зловживання алкоголем необхідні ліки важко засвоюються в організмі. Людське здоров'я не сталеве. Одна з Божих заповідей категорично забороняє наносити шкоду власному тілові, бо "життя і фізичне здоров'я є цінним даром, даним Богом" ("Катехизм Католицької Церкви"). А цінний скарб стає дорогим лише тоді, коли його втрачають...
Свята Церква не забороняє поміркованого вживання спиртних напоїв, адже "вино для людей - життєвий напій, коли його п'ють помірковано" (пор. Сир 31, 27). Святий Павло у першому листі до Тимотея писав, що вино для шлунку добре (пор. 5, 23). Слід сказати, що особи, залежні від алкоголю і ті, в кого ця недуга є спадковою, не повинні вживати навіть краплини спиртного. Зловживання алкогольними напоями Церква строго засуджує.
"Вживай, та не зловживай" - говорили доречно стародавні римляни. Ще зазначали, що сенс життя є не в тому, щоб жити, а щоб бути здоровим. Навіщо вкорочувати собі віку, коли життя й так швидко минає. Не личить розумній людині знижуватись до рівня тварини...
Нехай Всевишній оберігає нас від подібних лих, щоб ми колись не шкодували, що піддалися на землі впливу "зеленого змія", забувши за власну гідність і вартість у Господніх очах!
Немає коментарів:
Дописати коментар