понеділок, 22 червня 2009 р.

ШЛЯХИ ВИХОДУ З НЕДУГИ АЛКОГОЛІЗМУ

Як знаємо, нині набуло значного поширення у світі, зокрема в нашій країні, таке суспільне явище як алкоголізм. Воно стало немовби бичем нації. Пияцтво, що є також ворогом честі та слави, набуває все більшого і більшого розмаху. Непоміркованість в алкогольних напоях призводить швидко до спустошення безцінних людських душ, які безпощадно обплутує жахний "зелений змій". Життя ускладнюється, здоров'я підупадає. Пиятика не підносить людину до важливих цілей, а, навпаки, відводить від них подалі. Чи можна цьому лихові сучасності якось запобігти, відчути себе вільним від пристрасті? Треба нам над цією проблемою застановитись.

Як твердить американський часопис "Time" ("Час"), пияцтво, особливо між молоддю, стало хворобою національного масштабу. В одному з номерів цього популярного журналу була раз надрукована навіть стаття про проблему зловживання алкоголем між молоддю Америки, котрій ще не виповнилось і двадцятого року життя. Ось уривок із висновку: "Це національна хвороба у США. Один на кожних чотири молодих людей, які ще не дожили й до двадцяти, мають проблему з питтям алкоголю, починаючи в четвертому класі...". А все, як відомо, виходить з маленького...

Не треба йти далеко: часто бачимо як наші рідні, знайомі, земляки тощо прямуть у нікуди темними нетрями алкоголізму. А. Омаллі каже, що "п'яниця схожий на пляшку віскі, лише горло та черево і ніякої голови". Факти про алкоголь, пияцтво та алкоголізм просто вражають. Чеський соціолог Іржі Томан у змістовному творі "Як удосконалювати самого себе" наводить чотири фази розвитку алкоголіка, основані на матеріалах керівника протиалкогольного відділення психіатричної клініки в Празі, доцента Ярослава Скали.

І фаза - Алкоголь править за наркотик, який п'яниця вживає для того, щоб приглушити неприємний психічний стан, у котрому він опинився, підняти настрій і стати ближчим до людей, а точніше - до товаришів по чарці. Він п'є все частіше і щодалі - то більше. Поки що можна говорити про алкогольну субінтоксикацію ("людина напідпитку").

ІІ ф. - Спочатку поодинокі, але чим далі, тим частіші випадки сп'яніння. Алкоголь п'ється швидше, менш концентрований напій часто заміняється міцнішим. У цій фазі "провали пам'яті" поки що виняток.

ІІІ ф. - характеризується "провалами пам'яті". Якщо раніше алкоголь займав місце десь на периферії інтересів, то тепер він уже все більше стає центром уваги п'яниці. Під тиском життєвих обставин п'яниця намагається на довший чи коротший час відмовитися від алкоголю і вважає це доказом своєї сили волі, але щораз знову починає пити. У цій фазі настає останній перелом - ослаблюється або втрачається зовсім контроль над випитим. Ця зміна тривала, хоча й відбувається протягом 6-12 місяців. Для алкоголіка часом легше зовсім відмовитись від спиртного, ніж пити з мірою: останнього він не зможе вже ніколи. Цим алкоголік відрізняється від п'яниці. Буває, що довгі роки алкоголік прагне досягти цього неможливого. Практика доводить, що минає 5-10 років, доки пацієнт змириться зі своєю поразкою і визнає, що єдиний шлях розв'язати проблему - це взагалі кинути пити. Проте тільки в окремих випадках людина доходить до цього сама. Здебільшого вона потребує допомоги - амбулаторного або стаціонарного лікування.

Остання ІV ф. - Характеризується спадом опірності до алкоголю. Алкоголік п'яніє значно швидше. Сп'яніння часом триває кілька днів. Нерідко випивка починається з самого ранку. Потім уже з'являються ознаки алкогольних психозів, як, наприклад, біла гарячка тощо. Без алкоголю вже не можна жити, але й з ним також.

Як же допомогти людині, враженій алкоголізмом? Доцільно привести її до спеціаліста в наркологічну лікарню. У книзі Товариства Анонімних Алкоголіків (АА) "Дванадцять кроків і дванадцять традицій" знаходимо, під першим кроком, що вони визнали те, що є безсилі перед алкоголем, і також, що їхнє життя стало неконтрольованим. А під другим - що хворі повірили, що вища від них Сила, тобто Бог, може їм повернути психічне здоров'я. Ці початкові кроки чи не найголовніші.

Лікування, безперечно, потрібне - через зранене тіло страждає й душа. Eфективний рецепт для алкоголіка - це повна і тривала відмова від спиртного. Варто тут зазначити, що найменша доля-краплина алкоголю провадить його знову до пропасті алкоголізму. Алкоголізм - це насправді важка хвороба, і пацієнт мусить признатися сам собі, що він є хворим, духовно кволим. Якщо алкоголік цього рішуче не визнає, то важко сподіватися на покращення жалюгідної ситуації. Алкоголь не є панацеєю від стресів. Він призводить до деградації особистості. Частенько п'ють саме через те, щоб віддалитися від назрілих проблем. Віктор Осятинський у своїй книзі "Гріх чи хвороба" наголошує, що хворий на алкоголізм, аби перестати пити, мусить діяти якраз навпаки, ніж дотепер. Замість того, щоб безнадійно боротися за силу волі, повинен тепер скапітулювати. Визнати факти, яких не бажав помічати, і які доводять його безсилля щодо алкоголю. Хворий на алкоголізм п'є, так би мовити, без причини, а точніше, тільки з тієї причини, що він є автентичний алкоголік, хоча пацієнтові може здаватися, що він вдається до алкоголю, власне, через різні прикрі переживання. Проте це не так. За твердженням АА, такого роду переживання у них з'являлися саме через те, що вони зловживали алкоголем. Лікар Я. Скала радить: "Молоду жінку, яка стоїть перед проблемою, чи виходити їй заміж за алкоголіка, що стає залежним від алкоголю, я як лікар застеріг би від такого кроку".

У християнському розумінні, щоб позбутися залежності від алкоголю, треба передусім відчути себе залежним від Творця. З погляду морального богослов'я, алкоголізм - за наслідками, які він спричиняє, - є виразкою набагато небезпечнішою за наркотики. У порівнянні з померлими від наркотиків, кількість жертв алкоголізму є набагато більша - половина дорожних випадків. Алкоголь - це також своєрідний наркотик. Жоден алкоголік не може претендувати на здорову психіку. Як відомо, доля всміхалася нещасним після того, як ті вступали до поширеного Товариства Анонімних Алкоголіків, де єдиною вимогою для його членства є лишень міцне бажання перестати пити... Крім наших невтомних молитов, узалежненим потрібна допомога як з боку родини, близьких, друзів, так і з боку колишніх алкоголіків, які діляться на зібраннях АА власним досвідом нелегкого подолання "зеленого змія". У м. Львові, між іншим, діє Центр тверезості під промовистою назвою "Дорога", який розташований на вул. Кульпарківській, 160. Там при потребі можна отримати корисну консультацію чи конкретну допомогу.Також при Господніх церквах організовують відомі Товариства Тверезості, до яких залучаються після складення присяги перед Всевишнім на св. Євангелії з метою дотримування певних встановнених норм щодо вживання алкоголю, так щоб не переборщити. Бували випадки, що складену перед Богом обітницю порушували, адже людині не завжди під силу взяти себе цілком у руки...

Щоб дорослій людині позбутися залежності від згубного алкоголю, Я.Скала наводить ще десять цінних порад і рекомендацій:

1. Ніколи не пий тоді, коли відчуваєш потребу напитися.
2. Швидко пити небезпечно: між першим і другим кухлем пива (міцного вина тощо) зроби півгодинну перерву, між другим і третім - одногодинну, четвертого не пий зовсім.
3. Пам'ятай, коли людина почне пити, у неї з'являється схильність не признаватися собі, скільки випито.
4. Концентровані напої не пий залпом, а також без доброго ковтка содової або звичайної води.
5. Ніколи не пий на роботі.
6. Ніколи не пий на голодний шлунок.
7. Не пий регулярно, а також у певний час і з певної нагоди (небезпечно, якщо хтось п'є тільки для того, щоб міцніше спати).
8. Не пий, якщо ти втомлений або знервований, краще прийми теплу ванну, потім холодний душ або ж зроби інтенсивну прогулянку.
9. Ніколи не вживай алкогольних напоїв як ліків від неприємного фізичного чи морального стану.
10. Ніколи не пий уранці, і особливо на похмілля.
Досить легко через зловживання алкоголем втратити честь, повагу, добре ім'я тощо. Слід вже тут берегти добре ім'я, щоб потім зберегти його й у вічності. Психіатри кажуть, що характерною рисою багатьох алкоголіків є непокірність. Тому не дивно, як заявляють і самі алкоголіки, вони часто перед вступом до Товариства АА виявляли непокору й Господу Богу. Єва Войдило, до слова, в актуальній книзі "Щоб вибачити", посібнику для родин алкоголіків, зазначає, що алкоголізм асоціюється або плутається зі злим характером не без підстав: надмірне вживання алкоголю відбирає розум, критичність, деформує мислення, здатність оцінювати власні вчинки... Каже, що, мабуть, ніде не зустрінеш стільки насильств, зрад, образ, зневаг і дорікань, як у родині алкоголіків. І наголошує в одному місці, що багато алкоголіків ніколи не повертаються до пиття через те, що в процесі психотерапії їм вдається навчитися керувати собою у важких життєвих ситуаціях без алкоголю...

Єва Войдило також пише, що американці запропонували простий тест, який дозволяє виявити осіб, які п'ють понад міру, тобто людей з алкогольною проблемою. Цей тест називається CAGE (клітка). Його назва складається з перших букв наступних слів:

Cut - чи ти намагався обмежити своє пиття?

Angry - чи хто-небудь сердився на тебе у зв'язку з твоїм питтям?

Guilty - чи у тебе колись виникало почуття провини у зв'язку з тим, що ти зробив на п'яну голову?

Empty - чи ти коли-небудь пив на голодний шлунок?

Для американців достатньо тільки однієї позитивної відповіді, щоб з'ясувати, чи людина має алкогольну проблему.

Якщо взяти до уваги св. Писання, можна часто зустріти, що пияцтво, котре породжує розпусту і підкопує всі дочасні добра, строго заборонене. У раю найперш не було вина - воно з'явилося аж після потопу. Дехто, наприклад Ной, як підкреслює св.Василій Великий у своїх науках про піст, не знав колись сильної дії вина - його ще тоді не використвували в житті, воно не стало життєвою потребою людини, через що Ной, насадивши виноградник та упившись, зазнав сумних наслідків вживання алкоголю, хоч п'яницею він не був...(пор. Бут. 9, 20-21). "Хіба не знаєте, - твердить св. ап. Павло, - що ви - храм Божий, і що Дух Божий у вас перебуває? Коли хтось зруйнує храм Божий, Бог зруйнує його, бо храм Божий святий, а ним є ви" (1Кор. 3-16). "Пристрасть до пияцтва - це мати всякого лиха... Де пияцтво, там і диявол, - писав св.Іван Золотоустий в одній зі своїх Гоміліїй.

Як ще можна допомогти хворому на недугу алкоголізму? У книжечці "Ліки від гріхів" читаємо, що передусім молитвою, а особливо сорокаденним читанням Акафісту на честь ікони Божої Матері "Неспита чаша"; читанням Акафісту на честь муч. Боніфатія, а також читанням псалтиря протягом 40 днів (щодня, хоча б по 10 псалмів), та паломництвом до чудотворних місць. Розповідають, що одна мати пішла до Зарваниці на прощу в наміренні за сина пияка. Коли повернулася додому, син сказав: "Мамо, я більше пити не буду". Найуспішніший засіб, як уже зазначалося вище, - коли алкоголік сам прагне одужання. Треба теж уникати місць і "друзів", які спонукають до цього так званого гріха. У ту хвилину, коли сильно хочеться випити, доцільно взяти до рук св. Євангеліє та читати або повторювати багато разів цю коротеньку помічну молитву: "Господи, Ісусе Христе, помилуй мене, грішного. (Є переконання, що цей спосіб успішно допомагає тим, які бажають позбутися пияцтва, навіть, здавалось би, в безнадійній ситуації). Крім того, вельми потрібні загальна св. Сповідь і св. Причастя. Кожен має плекати також чесноту поміркованості, особливо щодо вживання різного роду наїдків чи напитків, у тому числі й алкогольних напоїв. Непоміркованість, згідно з філософом Арістотелем, - це з одного боку необачність, а з іншого - безсилля. Як доводять фахівці, навчити алкоголіків пити помірковано - неможливо. Христова Церква завжди засуджувала неконтрольоване пияцтво.

Чи дозволено християнам вдаватися до кодування, щоб позбутися залежності від алкоголю? Категорично, ні, і це є гріхом, навіть, коли це прикрито, задля замилення очей, християнською атрибутикою: щоб заволодіти душею людини, біси через гіпнотизерів, цілителів-кодувальників намагаються пригнітити волю людини і запровадити в її підсвідомість свою програму. А для цього їй пропонують на сеансах розслабитися, закрити очі, ні про що не думати і виконувати волю гіпнотизера. Так, як відомо, кодують проти алкоголізму, куріння, наркотиків, проте при цьому обходяться з людиною, наче з комп'ютером. Його програмують, а людину кодують на виконання чужої волі, щоб у кінцевому результаті віддалити від Бога і привести до вічної загибелі. Це ж мусить насамперед, як довідуємося, виходити лише з волі суб'єкта-алкоголіка. І тому навіть лікування без його відома недоречне. Якщо гіпнотичні сеанси змінить нова система кодування для вигідного вирішення світових проблем, тоді чи не будуть зобов'язувати всіх стати "біороботами", щоб прийняти клеймо звіра на чоло чи зап'ястя правої руки (пор. Од. 13, 16-17). Розказували, що одна жінка возила одного разу свого чоловіка, хворого на алкоголізм, до знаного сучасного мага-екстрасенса, щоб той його вилікував, та нещасний мало не збожеволів... Захист проти окультних сил - тверда віра в Господа Бога. Духовне шарлатанство чи бандитизм наявні сьогодні також.

Отож, як бачимо, здоров'я треба шанувати, дотримуючись морального та Божого законів. Пияцтво ганьбить кожного, хто йому безрозсудливо піддається. Проблемою ніколи не розв'яжеш міцний вузол інших проблем, а тільки виходом із неї. В одному із моральних листів до свого друга Луцілія мудрець-стоїк Сенека, описуючи це ганебне явище, написав такі слова: "Як від тривалої недуги люди стають дратівливими і при найменшій образі вибухають гнівом, так і від безперервного пияцтва дичавіє душа. Адже пияки часто бувають у нестямі; цей стан переходить мовби у звичку, і спричинені вином пороки вже навіть без нього не втрачають своєї сили". Життя алкоголіка не є щасливим, хоч деколи може таким виглядати. У лікуванні алкоголізму є велика надія, котра, як кажуть, вмирає завжди останньою, і цього не можна недооцінювати. Тому бережімо невпинно цінну душу від нападів цього безсердечного "зеленого змія-тирана", і довірмося повністю своєму єдиному Захисникові від зла - Господеві.

Немає коментарів:

Дописати коментар