вівторок, 22 вересня 2009 р.

РАБСТВО НЕОБМЕЖЕНОГО КОХАННЯ

«... Вкрай не хочеться виглядати жалюгідно... « (Леся, повія 24 р.)



Дорогі друзі! Ми живемо, як знаємо, у нелегких, заплутаних часах. В епоху певних протиріч, феєрверків аморальності, гедонізму, матеріалізму фальшивого погляду на людську дійсність тощо. Часто спостерігаємо за тим, як нездоровий поганський менталітет накидається безпощадно на біблійний... Не раз себе, мабуть, запитуємо в серці - коли вже нарешті зупиниться та нестримна лавина розпусти, що зачіпає душі багатьох? Люди притьмом губляться. Не всі віднаходять у цій круговерті Іншого (Бога), себе, ближніх.

У своїй статті хочу застановитися над таким немалим усім відомих явищем, конкретніше, -- соціальним лихом (моральним злом) як проституція в наш час, над культом сексу зокрема.

Отож, як голосить св. Писання, до надприродного життя, життя у Господі Христі, покликані всі без винятку. Проте людина через власну волю, зловживаючи часто мало не на всі сто отриманою свободою, заподіює собі, довкіллю, духовну смерть... І їй може ще... подобатись перебувати в такому жахному стані, лежати спокійно на брудному пляжі гріха, хоч він призначений не для неї...

Проституція крокує скрізь планетою закохано зі СНІДом. Жіноча, чоловіча, навіть дитяча (!!), яка хочеш, на всі смаки і кольори... Процвітає еротизм, нудизм... Не ховаючись, не боячись невідворотної не раз життєвої катастрофи... А вона очевидна! Богиня кохання Венера продовжує зловтішно дарувати бездумним (любителям гетер і самим гетерам-проституткам) букети венеричних хвороб, які неприємно пахнуть. Оце так дожилися...

Одні непогамовні дошлюбні, позашлюбні статеві стосунки стійко засуджують, адже це поволі призводить до деградації особистості під різним оглядом, і, на загал, наслідки від цього, безперечно, плачевні. Інші намагаються якось це толерувати, мовляв, проституція така давня як і людство, і вона існуватиме завжди, не можливо її повністю викорінити: на цьому світі постійно будуть ті, що люблять цю справу, часами легкий хліб, не шкодуючи заодно цінного здоров'я душі та тіла, що є головними складовими людини як особи, Божого творіння. А декому майже байдуже - діється те, що діється, можливо щось зміниться, а, можливо, й ні. Побачимо. Час покаже (а як не покаже?). Аби не гірше, ніж є... Як говорять, скільки голів, стільки й умів.

Хтось впевнено стверджує - це відхилення від нормальності, морального кодексу, а деякий - усталена закономірність... Опінії можуть бути різні, одначе правда - одна єдина. Повсякчас у своїй суті залишається незмінною, незалежно від нас. Навіщо мораль робити подвійною?..

Тепер ближче до теми. Святіший Отець Бенедикт XVI, стоячи на сторожі Божої Істини, у своїй найпершій енцикліці «Deus Сaritas est» -- «Бог є Любов» акцентує увагу на важливих аспектах любові як такої. Христовий Намісник на землі в риторичний спосіб запитує: «Чи дійсно християнство розрушило ерос?» Те питання, як дізнаємося, породив вислів Фрідріха Ніцше, який колись заявив, що християнство нібито дало еросу випити яду, від котрого він хоч і не помер, але перетворився на порок...

Папа Бенедикт, занурюючись у минулість, теж не минає увагою і «сакральну» проституцію, котра раніше процвітала в різних храмах. «Таким чином ерос прославлявся як божественна сила, як з'єднання з божественним, -- зазначає знову Вселенський Архиєрей. Даючи розв'язку, твердить, що ерос потребує дисципліни очищення, щоб подарувати людині не лише миттєве задоволення, й передусім справжнє блаженство, до якого людина стремить всім своїм єством. Християнство, за Папою, не противник тілесності. Та не можна ерос зводити тільки до «сексу»...

Так, це правда -- людина не є простий інструмент, річ, яку після використання викидають, кидаючи десь на бік, щоб не заважала. Чому не раз хочеться відокремити тіло від душі? До речі, одна проститутка раз написала, що, хоч вона продає своє тіло, зате ніколи не продасть своєї душі... Не продасть за гроші, але як її занечистить духом блуду, що є чи не найсильнішим поряд з іншими духами. Хіба нещасна себе правдиво любить? Як зазначила раз одна особа, мовляв, коли в людини «немає» ні душі, ні мозку, тоді вона виставляє своє тіло на показ... Без встиду і страху...

Чи легко зрозуміти слова на кшталт: «продам дорого дівственність», «даю тіло в оренду» та інші? Порядна жінка, як говорять, ніколи не вимагатиме в чоловіка (-ів) грошей, а уваги та поваги... Тілесне задоволення, гроші часто відвертають від світлих ідеалів. Порядність дорожча за маєтки. «Тіло - це найменше з того, що жінка може дати мужчині» (Ромен Роллан). Справжню любов ні за які гроші не купиш. Вона не продається, не купляється, а лишень безкорисливо дарується іншому. Як підкреслював Девід Лоуренс, секс страшенно мстить за награні почуття. Він безжальний, пагубний для фальшивої любові. Так що небезпеки очевидні.

Складається чомусь враження, що якщо вже тобі «стукнуло» 18, то тоді можна сміливо летіти стрімголов у безодню шаленої розпусти-гріха. Замовляти на мобільний еротично-порнографічні картинки, забігати на порнографічні сайти, милуватися плюгавими фільмами тощо. Оце так зрілість, дорослість! Просто нема слів. Недарма деякі російські розпусні сайти мають дивовижні назви «грех», «черт». Як це поєднати із людськими цінностями, християнською концепцією? Це теж плоди сексуальної революції, розпусти, зловживання на ліво, на право свободою, великим даром Всевишнього. І це належить до витоків проституції! І не треба тут звинувачувати тільки Америку, Голівуд і т. д. Легко впасти, котитися вниз... До цього теж спричиняється і сучасна музика: в піснях оспівується розгнуздана любов, нестриманість, не беручи під увагу наслідки цього «геройства». Чого доброго можуть навчити нас оці слова із відомої пісні: «...я душу дьяволу продам за ночь с тобой?..» . У деструктивному окультизмі-сатанізмі, між іншим, наявна культова проституція: на чорній месі, що є плюгавою пародією на Святу Літургію, повія-розпусниця є таким собі... «вівтарем». Це випливає з «Біблії» сатаністів. Нема слів.

Буває, що деякий клієнт замовляє, наприклад, через Інтернет дівчину легкої поведінки, що залишає свою анкету, і потім, після відвідин, там же ділиться з іншими на весь світ позитивами та негативами її «роботи», залишає на сайті свої відгуки, ставлячи відповідні бали за послугу... Який жах! На кого тоді схожа така людина? На просту річ без честі, душі? Богу ця обопільна розгнузданість, безперечно, не до вподоби. Яке ж хибне мислення в розпусників!

Тепер розпусне зло майже не ховається. Інколи пробує. Не часто вдається - все випливає рано чи пізно на чисту воду. «Дівчатка» відверто пропонують свої послуги. Дорого, дешево, безплатно... Діляться на своєрідні категорії від елітних до вуличних, хоч значної різниці в тім нема... Картина невтішна.

Причини цього досить різні. Хтось з бідності, хтось з дурості, комусь цікаво,пошук нових відчуттів, екстремальність у коханні, для декого це хобі... Когось заставили. Не дрімали сутенери...Також може довести до торгування собою і небажана розлука з коханою особою. Буває, що на такий слизький шлях стають ті, що не бажають серйозно ані вчитись, ані працювати... Легше не раз заробити за годину, ніч певну суму, натомість як інші заробляють важким трудом, працею пару днів, тижнів... Але навіщо вдаватися до чи не найаморальнішої «професії», усім ризикувати, бути в жалюгідному стані, коли можна знайти більш безпечну працю, хоч може й не відразу й не завжди високо оплачувану? Між іншим, колись у древньому Римі були такі собі вестальки, тобто жриці богині домашнього вогнища - Вести, які давали обіцянку безженноті, цнотливості. Згідно з висловом Альберта Камю, цнотливість повертає світу сенс. Навіть поганський світ, як бачимо, її повністю не цурався.

Одна київська повія, яка залишила в лабіринтах Інтернету свій моб. телефон, нескромні фотографії, пропозиції ствердила спокійно, коли їй сказали, посилаючись на Біблію, що вона перебуває не на надійному шляхові: «Мені подобається моя «професія», кожному своє. Я маю дві вищих освіти, три власних магазини. Про Ісуса чула. Духовної допомоги нітрохи не потребую, і сумління нічого не закидає... «. Проте потім дякувала за прекрасні, як сама мовила, слова.. Та «професія», отже, подібно як в інших країнах, у нас ще офіційно не легалізована... Хоч на біду багато не треба.

Не легко розмовляти з особами, котрі чорне називають білим, заперечують найочевидніші проблеми. Є теж і сіре... Хто жартує з Богом, собою, не бачачи шкоди від контрацепції, абортів, які частенько є плодами вільного кохання без кордонів. Повії різні - виховані, освічені, сердечні і протилежні до вихованості, освіченості, сердечності, як і всі люди та людиськи. Коли доводилось спілкуватися з дівчатами легкої поведінки про їхню «місію», то радив їм здебільшого це як основу особистого щастя, добра: не давати себе всім, щоб згодом не страждати, а краще віднайти свою половинку і лише їй дарувати сердечне тепло... Бажав бути кращими. Втішатися материнством, діточками... Хтось дякував за теплу пораду, бажаючи змінитися, змінювався, дехто обурювався, вважаючи мене, мій спосіб мислення, несучасним, нерозумним... По-різному було.

Можна, будучи нічним чи денним «метеликом» напівсвідомо потрапити будь-коли до «сачка». І потім буде дуже важко скуштувати правдивої свободи. Можна звідти вже ніколи більше не вибратися, не мати можливості дихати свіжістю, милуватися радо сонечком. Безумовно, «метеликів» неодноразово знищують, навіть після тілесного задоволення з ними. Маніяків, всіляких збоченців теж, ясна річ, не бракує. І вищезгадана порнографія, котру характеризують диявольським ділом, теж до того спричиняється. Прикладів багацько. Медаль же двобока. Їх не перелічиш. Деякі повії стверджують, що рятують від нестримних маніяків, і, якби не вони, число схожих збоченців було б значно більшим...

Як відомо, у св. Письмі розпусна жінка окреслюється блудницею, адже вона потрапила в блуд, блудить манівцями, а не крокує по добрій дорозі. Згадаймо, для, прикладу, Марію Магдалину, яка після довгих блукань прийшла до Ісуса Христа, навернулась, освятилась, ставши прикладом для людей. Знаємо, що колись за подібний спосіб життя жорстоко каменували - за перелюб, гріхи проти 6-ої та 9-ої Господньої заповіді, за явний перелюб... Спаситель спас її своїм безмежним милосердям, коли вона була спіймана саме у відповідний момент - на перелюбі, хоча і не виправдав її гріха (Пор. Йо. 8. 1-11). Взагалі Творець не судить, так би мовити, ніколи людини, тільки - гріх у ній. З погляду моральної теології, суть гріха розпусти полягає не у самому факті існування сексуального потягу, а в постійному пошуку насолоди, котру він за собою несе. Звісно, це не може аж ні як стати для розумної людини сенсом її життя. Хоча доводилося стрічатися з людьми, які, здається, нічого особливо так і не бажали, окрім сексу...

Мудрі засуджували стосунки з блудницями-повіями, хоч це не слугувало підставою звинувачення в перелюбі чоловіка. «Не зустрічайся з блудницею,бо потрапиш у її сіті... Не віддавай своєї душі блудницям, бо втратиш свою спадщину... (Сир. 9. 3. 6

Нам теж не варто когось різко за проституцію осуджувати, «призначати до пекла», однак оцінювати чиюсь поведінку з морального боку можна - є ж від чого відштовхуватися: від загальноприйнятих норм моралі, вічних християнських істин і т. д. Виходить і вийшло не мало літератури, присвяченій християнському статевому вихованню, яке слід провадити з дитинства. Автентична любов має цілісно охоплювати людську особу.

Ця тема досить широка. Про неї можна писати вдосталь. Проституція - одна із виразок суспільства, яка на жаль, не загоюється, а радше розростається. ЇЇ досить нелегко подолати. Це «мистецтво» дике. Воно веде до різноманітних чвар, зрад. Це і розбиті сім'ї, і втрачена молодість, повага ближніх, загублене здоров'я... Чимало колишніх куртизанок схаменулися, подивилися правді у вічі, жаліючи за все, і стали непоганими матерями, а чимало... Секс у різних неприродних формах відбирає радість життя і вкрай баналізується, не залишаючи місця на таємницю... Зараз теж стає модним, зокрема серед молоді, бісексуалізм...

Христова Церква також не мовчить у цьому плані, коли б мовчала, тоді б «заговорили каменюки». Однак не кожен прислухається до Божого голосу, голосу Істини. Було б добре, якби наші чиновники в цьому плані брудного «бізнесу» були свідомішими, керувалися досконалим Божим законом попри людський. Щоб активніше діяла міліція, так швидко не купляючись... Чимало іноземних туристів їдуть до України, щоб протягом певного часу, заплативши, дещо подарувавши, розважитися з нашими красивими українськими дівчатами. Це характеризує державу тільки з негативними боку, бо секс-туризм все більше розростається, особливо в курортних місцях.

Чому світ так часто забуває за світло цнотливості, чесноти, що освічує душу? Від коли Боже Слово перестало бути актуальним? Вільне «кохання» по телефону, Інтернету, борделі, моделі (не завжди!), стояння на панелі, коханки, коханці... Фіктивні «шлюби»... Віртуальність підкошує реальність. Дівчата по виклику, хлопці, стриптиз... Декотрі не уявляють без проституції свого життя. Не виключається й тут контекст гомосексуалізму... Та щастя не обмежується виключно вільним коханням. Не вільно ерос зводити лишень до рамок «сексу», як писав Вселенський Архиєрей Бенедикт XVI. Є в декого переконання, що без неї буде ще важче жити калікам, від яких здорові не раз відвертаються, а легковажні жінки за гроші готові піти на що будь... За Біблією, хто пристає до повії, є з нею одним тілом... Часто клієнтами жінок-проституток є чоловіки сімейного типу... А якщо майже всі будуть проститутками (не маю на увазі тільки слабшу половину) і що тоді? Якою буде доля сім'ї, держави? Хто б хотів мирно жити в такому безпросвітному «царстві»? Та й заборонений плід, звичайно, повсякчас солодкий... Тому лише Всевишній має владу поставити в цій справі крапку, а ми робімо те, що в наших людських силах.

Вседозволеність, відсутність важливих морально-духовних орієнтирів, як бачимо, веде в тупик життя, призводить до психічних розладів, різнорідної деструкції... Проститутки не завжди зупиняються, повертаються до Істини... Стараймося себе полюбити правдиво, звільнитися від почуття меншовартості. Турбуймося тут про своє добре ім'я на землі, щоб воно було збережене навіки в небесних палатах поруч з іншими. Господь допомагає охочим, що є Його храмом, образом та подобою, долати прерізні тяжкі диявольські спокуси, дружити з чеснотами. Людина покликана до святості. Влучно закликає св. Апостол Павло : «Утікайте від розпусти! Усякий гріх, що його чинить людина, є поза її тілом; а хто чинить розпусту, грішить проти власного тіла... « (1 Кор. 6. 19). Метою статевого акту є, власне, народження та виховання діточок, а не щось друге - задоволення тіла... Мусимо вважати, адже, за св. Писанням, розпусники не побачать Небесного Царства...Треба керуватися розумом: ми ж не тварини зі своїми сліпими інстинктами. Нехай скрізь запанує чиста любов і порядність. З нами Творець! І Він повсякчас чекає на своїх не раз заблуканих дітей...

Немає коментарів:

Дописати коментар