Чому баптисти є християнською сектою...

Особисто вважаю баптистів поміркованою християнською сектою, і не лишень я... Баптисти (від грец. baptize - занурюю, хрещу шляхом занурення у воду).

На мій погляд, Церква "віри євангельської" є такою тільки по назві, а на богословському ділі є дещо інше... Чому? Зараз можна побачити.

Баптисти, євангельські християни начебто, чомусь відкинули вагомі церковні св. Тайни, не шанують Богородиці з неба, не роблять собі нічого з правдивих явлінь Діви Марії з потойбіччя, підтверджених так само документально; не визнають традиційного нині в Церкві священства, не моляться до святих, наших заступників у небі перед Богом, угодників Всевишнього. Цураються багатющої святоотцівської спадщини (творів отців Христової Церкви); не шанують святих ікон, навіть явних чудотворних, не бережуть св. Передання, а тільки св. Письмо беруть до уваги (sola scriptura), тлумачачи його на свій лад, хоч там всього, звичайно, не записано до кінця, бо немало речей збереглися теж усно. Справжні євангельські християни шанують у Церкві також і св. Передання, що немовби гармонійно доповнює Біблію."...Тримайтесь передань, яких ви від нас навчилися чи то усно, чи то листовно" (2 Сл. 2,15). "Бережи передання..." ( 1Тм. 6,20). "Багато й іншого звершив Ісус; та, якби написати про те докладно, то, гадаю, цілий світ не вмістив би написаних книг. Амінь" (Ів. 21, 25). І так далі.

Не мають вони традиційної Євхаристії, не причащаються у правдивому розумінні, звели це тільки до банальної символіки, хоч Ісус Христос виразно наголошує у св. Писанні на великій необхідності таїнства Євхаристії у плані вічного спасіння. „Істино, істино кажу вам: Як не їсте Тіла Сина чоловічого і не п'єте Його Крови, не маєте життя в собі… Тіло Моє - справді їжа, а Кров Моя справді напиток. Хто їсть Тіло моє і п'є Кров Мою, в Мені пробуває, і Я в ньому…“ (Ів. 6, 51-56).

Не сповідаються зі своїх гріхів як це є в нас чи традиційних християнських Церквах, розуміють більше Церкву Христову під виглядом різноманіття різних сект із вишуканими назвами і т.д. Чим далі в ліс, тим більше дров, як кажуть...

До речі, відповідно до етимології з латинської мови термін "секта" означає щось одне, відокремлене від цілого. Відсічена група віруючих людей від панівної Церкви. Це й певний напрямок чи рух. Ще те слово має відношення у згаданій латинській мові до sectare - відсікати, розділяти, чи від sequi - слідувати за ким-небудь. У наш час, отже, є тисячі прерізних сект на світі, чи не щодня виникають все нові й нові з відмінним вченням, особливо на протестантській основі, хоч Господь заснував одну свою Церкву для всіх землян більш ніж 2000 років тому...

Необов'язково у ній мають бути масові самогубства, присутність "безпомильного" гуру, що вважається "земним богом" і кожне слово якого є законом, або тотальний контроль із гіпнозом-окультизмом, насилля над свідомістю, постійне промивання мізків тощо. Адже не всі секти (течії, культи) є тоталітарними та повністю деструктивними. Є вони легкі та важкі. У сучасному світі секта - це завжди протиставлення себе Істині як такій.

Протестантизм дуже-дуже розділений у собі... Ми це теж проходили на сектознавстві в семінарії. Він, як відомо, відокремився колись від Вселенської неповторної Церкви в XVI ст., тобто Католицької, боголюдської установи (!!), що вельми важливо. І Лютер, відлучений від Католицької Церкви через ворожий бунт і шкідливі для віри єресі, дав цьому поштовх...

Та серед протестантів, зокрема баптистів, є багато чого хорошого, серед них є часто досить гарні та побожні люди, що щиро вірять у Господа, стараючись сповняти якомога краще Його волю. Варто брати від них щось добре, що не є єретичне, відсіюючи зерна від полови у світлі Божого Слова...