
Які не раз стверджують, що мовляв ми, християни, зреклися своїх "рідних" богів та вшановуємо виключно "єврея", розіп'ятого на хресті, що начебто не міг себе захистити і т. п.
Проте варто пам'ятати, що на тому все не скінчилося, бо ж Спаситель, як відомо, воскрес, і без Його воскресіння християнство б розвіялося давним-давно. І наша віра була б тоді без найменшого сенсу... «А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша. І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, якого він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві. Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес, то марна віра ваша, – ви ще у гріхах ваших» (1 Кр. 15, 14-17).
Господь Ісус є найперше небесного походження. Він знизився з небесних висот, ставши Боголюдиною, до всіх, зокрема до заблуканих язичників, щоб подарувати і їм спасенне нештучне Світло. А Його божественність є поза всіма національностями. Він дарує справжню свободу, а не земне рабство у прямому розумінні. Тому людськими мірками тут міряти не годиться, адже Божі дороги не наші дороги.
І, що важливо, за св. Писанням, вшанування різних фіктивних богів, явне ідокопоклонство дорівнює вшануванню демонів, тобто дияволові теж...
Якось немудро виглядає та заодно безглуздо, відвернувшись від єдиного живого Творця-Абсолюта, "молитися" до різних дров, каміння, підозрілих духів тощо.
Ось така вона Правда життя!