субота, 2 січня 2010 р.

Корені мусульманської релігії та обличчя християнства

Читав якось, що,мовляв, християнство на підставі Святого Письма відкидає тотожність Аллаха і Бога Творця... І що це начебто офіційно підтверджено на Константинопольському Соборі 1180 року (може хтось знає більше про це?). Що Аллах в ісламі - це результат перекручення уявлення про правдивого Творця, котре диявол посіяв у розумі Мухамеда. А ми можемо назвати його ідолом, побудованим в умі мусульман...

Ідолопоклонство у християнстві є важким гріхом проти 1-ої заповіді Всевишнього. Св. Апостол Павло у свої посланнях згадує нам на науку, що вшанування різних ідолів (богів) дорівнює вшануванню демонів...

"Що хочу цим сказати? Невже ідольська жертва є чимось? Або ідол є чимсь? Ні! А лиш те, що погани, коли щось жертвують, то жертвують бісам, не Богові. Я ж не хочу, щоб ви були спільниками бісів. Не можете пити чаші Господньої і чаші бісівської; не можете бути учасниками столу Господнього і столу бісівського... " (1 Кор. 10, 19-21).

І язичникам тут перепало...

Поняття диявола в релігії Мухамеда не тотожне із християнським!

Теж довідуємося про те, що... Мухамед був біснуватий

В ісламі, до речі, злих духів називають теж джинами... Насправді мусульманство не захищає душі від окультизму, що вплетений у цю релігію, язичницького коріння!

Ось як, наприклад, свідчить МосАб Хасан Юсеф, син Хамасу, який перейшов із ісламу у християнство: "Я знаю серце мусульман. І це змушує мене ще більше боротися з істинними причинами, що стоять за зреченням мого батька від мене. Просто, він виконує волю бога Корану. А плоди бога, про якого йдеться в Корані, - це вбивства, тероризм, побиття жінок, дітовбивство».

Немає коментарів:

Дописати коментар